Звучить музичний спровід та озвучення Наталії Зотової
«Україно! плачу слізьми над тобою…»
Україно! плачу слізьми над тобою…
Недоле моя! що поможе ся туга?
Що вдію для тебе сією тяжкою журбою?
Гай-гай, невелика послуга!
Чи я ж би такої бажала роботи?
Чи я ж би терпіла бридкі твої пута?
Багато у серці моїм і одваги, й охоти…
Та й я ж у кайдани закута!
Ох, сльози палкі – вони душу палили,
Сліди полишили огнисті навіки.
Ті жалі гіркії – вони мені серце зв'ялили!
Даремні для нього всі ліки.
Чи ж мало нас плаче такими сльозами?
Чи можем ми, діти, веселими бути,
Як ненька в недолі, в нужді побивається нами?
Де ж тута веселого слова здобути?
От знову ридання оті навіснії
У грудях мені закипають.
Ой доле! Невже сі ридання тяжкі голосні
Отак надаремне лунають?
Говорять, що матері сльози гарячі
І тверде, міцнеє каміння проймають;
Невже найщиріші кривавії сльози дитячі
Ніякої сили не мають?
7.11.1900
Шановні добродію та добродійко!
Першою і відчутною допомогою та підтримкою Марафону із художнього читання буде розміщення на сторінках Ваших сайтів цієї інформаційної таблички.
