Мене, Який чекає на тебе незмінно, нескінченною
Любов'ю".
Я переконана, що така любов огортає кожну
людину на землі. Господь сказав, що вибирає мене (і
вже в 1947-48 р.р. я погодилася служити Йому, хоч і
не уявляла, як має виглядати таке нетипове слу-
жіння), аби стати Його голосом, який зміцнятиме
тих, хто до Нього звертається. "Скажи їм,- гово-
рив Господь, - що розмовляю з ними, коли до Мене
звертаються, аби їх підтримати, заохотити, поті-
шити, заспокоїти, бо вони потрібні мені".
"В ці дуже сумні часи тяжкі для нас і болісні, коли
вам здається, що зло на світі перемагає, Я прагну
наблизитися до вас настільки, аби кожен міг пі-
знати Мене, довіритись Мені, покластися на Мене і
піддати під Мою опіку себе і своїх ближніх. Так хочу,
аби ви не боялися, не впадали в розпач, аби відчули
безпеку Моєї присутності, опіки й охорони... Я хочу
допомогти кожному з вас, з кожним приятелювати,
розмовляти і кожного наповнити Собою".
Тоді я попросила Бога, аби показав мені, якою
дорогою можуть наблизитися до Нього в наші часи
звичайні пересічні люди, такі як я, якими ніхто не ці-
кавиться і не шукають дороги до них, але вони шу-
кають Господа живого й близького і тужать за Ним.
Просила: "Отче, вкажи хоч найважливіші етапи й
умови для тих, котрі не розмовляють з Тобою пос-
тійно, але може більше хочуть іти за Тобою більше
ніж я, і мають менше вад, а більше доброї волі".
Я хотіла уберегти інших від десятиліть блу-
кань в темряві, тож просила для них бодай корот-
ких порад чи дороговказів. Господь відповів: "Мені
приємно, доню, що піклуєшся про інших і просиш
Мене допомогти їм. Оскільки так цього прагнеш,
скажу, але приготуйся до праці тривалої і система-
тичної... Ти знаєш, що усі ви різні, а добрий учитель