Цікаві місця Закарпаття де треба бути

Вперше фортеця згадується ще в IX столітті. Це було дерев'яне укріплення слов'янських племен. А ось в такому вигляді як сьогодні - замок виник наприкінці XVIIст.
Замок розташувався на горі висотою 68м над рівнем міста (місто 120м над рівнем моря).
Географічно він зайняв дуже вигідне положення на перехресті різних торгових шляхів країн західної Європи:
- 30-40 км від кордонів Угорщини та Словаччини (західна сторона)
- 65 км і ви вже в Польщі (північна сторона)
- 55 км до кордонів Румунії (південна сторона)
Але головне його призначення було охороняти кордони угорського королівства.

На даху «Банка» впевнено на обох ногах стоїть Ференц ІІ Ракоці, до того ж опирається на плащ і на всякий випадок прив’язаний арматурою. Так стоїть вже аж… три роки.
А поруч, на другій будівлі, «без підстраховки» на одній нозі з 1896р. стоїть бог торгівлі та прибутку Меркурій (він же Гермес). Він тримає в руках кадуцей – магічний жезл, що володів здатністю примиряти ворогів. Жезл обвитий двома зміями на яких Меркурій вирішив перевірити дію кадуцея. В окультизмі жезл Меркурія вважається символом ключа, що відкриває межу між тьмою й світлом, добром і злом, життям і смертю (саме із цим значенням, ймовірно, зв'язане використання кадуцея як символу медицини в США).
Торговий дім збудував в кінці ХІХст. Грюнштейн. Кажуть він виграв велику суму в Парижі, і побудував цей палац. На той час в Мукачеві налічувалось близько двохсот торгівців.

Православний монастир Святого Миколая розташований на  Чернечій горі. Датується XIVст., Засновником вважається подільський князь Федір Корятович (Поділля - це теперішні вінницька та хмельницька обл.), який володів Мукачевом та навколишньою територією в 1396-1414 роки.
Існує легенда, що коли Федір Корятович оглядав свої володіння, йому на шляху зустрівся великий Змій. Сили були нерівними і князь не міг подолати його, тоді він закликав на допомогу Св.Миколая - так Змій був переможений. На честь цієї перемоги Федір Корятович вирішив побудувати монастир. А місце будівництва вказав йому ангел що з’явився над річкою Латориця. Ось так за легендою серед чудової природи, на горі біля річки, вдалині від міста було засновано православний чоловічий монастир.

Фортеця вперше згадується угорським літописцем Анонімом в хроніках "Діяння угорців", де описано заснування ужгородського замку в IXст. славянським князем Лаборцем. Події описувані Анонімом відбувалися у 895р: Древні угри керовані своїми вождями - Альмошем і його сином Арпадом, перейшли гори карпати через верецький перевал і спустились в дунайську низовину. Коли угорці оточили замок, князь Лаборець вирішив втекти до більш укріпленої фортеці в м.Земплін, але угри наздогнали його і розбивши військо словян повісили Лаборця біля річки Свіржава. З тих пір в народі річку перейменували на Лаборець, щоб зберегти память про славного князя.

Ужгородський скансен представляє собою Закарпаття в мініатюрі.

Тут представлені зразки будівель та садиб закарпатців низинних районів – це русини-долиняни, румини та угорці, а також горян – бойки та гуцули.

В музеї зібрано більше 20 споруд різного призначення церква, школа, корчма, кузня, млин.
Почали будувати музей в 1965р. для відвідувачів відкрився в 1970р. Займає 4га. (Для порівняння Національний музей архітект.та побуту України („Пирогово”) займає 150 га і експонує більше 300експонатів. Відкритий в 1976р.)
Місцевість, на якій розміщено скансен, в ХІХ ст. використовувалась як кладовище і носила назву "Могильний сад".

На місці де дорога перетинає кордон збудований КПП (контр пропускний пункт). На КПП працюють дві служби прикордонна, що забезпечує порядок, і митна де перевіряють документи та груз.
Переше село за кордоном має назву Нижнє Немецке.
Словаччина - 5,38млн.чол. Столиця Братислава. лежить  на р.Дунай біля кордону з Австрією. В основному гориста місцевість. В цій країні є знаменитий лижний курорт Високі Татри – це найвища частина Карпат (гора Герлаховський Штит 2655м – є найвищою точкою Карпатських гір)
Словаччина входить до Євросоюзу – отже це є кордон з Євросоюзом.

За 20км південніше стоїть КПП в м.Чоп де перетинають кордон з Угорщиною, а за 60км північніше – кордон з Польщею.

За переказами на Замковій горі було зведено дерев'яну фортецю, а вже навколо неї з часом утворилося поселення під назвою ХУСТ.
Архівні джерела стверджують, що Хустський замок був побудований для захисту східної частини Угорської держави та для контролю торгових шляхів, а будівництво розпочалося в 1090 р. і було закінчено за короля Бейли ІІІ в 1191 р.
Пізніше в Хустському замку розташувався королівський гарнізон, який очолював комендант фортеці.
Утримувати замок в належному стані, постачати його продовольством та ремісничими виробами мусили кріпаки, ремісники, дрібні торговці, які перебували в залежності від адміністрації фортеці.

В результаті приєднання Закарпаття до Чехословаччини в 1920р. місто Мараморош належить Румунії а Хуст стає центром Мараморшського комітату. Це викликало будівельний бум в місті. За наступні 10 років збудовано більше 800 будівель в тому числі будинок окружного управління, гімнізії, фінансового та податкового управління, ощадної каси, окружної лікарні, крайового суду, пошти, русинських та чеських шкіл. Виник цілий квартал жилих будинків, який сьогодні називають "Чеським кварталом". Проектували будівлі пражські архітектори-функціоналісти (Й.Фрайвальд та ін.). Унікальність житлових будинків у кварталі в тому, що перші поверхи збудовані з цегли а другі - деревяні, зрубні.

Це графський двір Габора Бетлена, або, як деколи можна прочитати у довідниках чи на туристичних сайтах, Палац Бетлена. У архівах Праги є відомості про монастир ордену домініканців, який був тут розташований з 1327 по 1556 роки. В ході релігійних воєн у 1573 році монастир зруйнований протестантами. Цілим залишився лише підвал. Ймовірно, що монахи використовували цей величезний підвал для зберігання вина та продуктів. У 2010 музей отримав в оренду частину давніх підвалів. У планах Івана Шепи (директор Музею) влаштувати в занедбаних підвалах Музей вина та виноробства. Щоправда, без дегустацій вина – бо це ж таки Музей.
Домініканці – це орден заснований в 1214р. З лат. Domini canes перекладається як „Пси Господні”. На їхньому гербі зображений пес з факелом в пащі, що означає призначення ордену: оберігати церкву від єресі та просвіщати світ істиною.

В часи XVIII-XIXст. головним багатством був ліс, який вирубували в даній місцевості, сплавляли і вивозили в Західну Європу. Лісоруби помітили, що хороше свіже повітря наповнює їх силою та бадьорістю, і в результаті немає великої втоми від роботи. До того ж у місцевих лісах багато дичини – вовків, зайців, оленів... Ось чому в 1740 році представники династії Шенборн, наказують саме в цьому чудовому урочищі побудувати для своїх забав мисливський будинок. За своїм виглядом його можна назвати й замком, і палацом, і резиденцією графів - але це не зовсім правильно, тому що тут ви не побачите оборонних стін з бійницями типових для замку. В будинку не проживали постійно, а тільки приїжджали тимчасово на полювання, відпочити, – отже це і не палац.

Невицьке (угор. Nevicke) – село Ужгородського району, Закарпатської області розташоване на правому березі річки Уж на відстані 12 км від м. Ужгород.
Історія села тісно пов’язана з Невицьким замком, розташованим неподалік на горі вулканічного походження на висоті 260 м н.р.м. Проведені розкопки дають підстави припустити, що замок побудували в XII-XIII ст. на місці більш ранньої дерев’яної фортеці.

За народними переказами першу дерев’яну фортецю на цьому місці побудувала слов’янська княгиня задовго до приходу угорських племен у Придунайську низовину. Фортеця слугувала укриттям для жінок та дітей у разі нападу ворогів. Звідси й назва замку повязана з словом “невістка”, тобто наречена або дівчина.

Замок Кохання -- так ще називають невелику двоповерхову фортецю у селі Чинадієво, що за 12 км на схід від Мукачева.

Побудований у 1450 р. у стилі пізнього ренесансу бароном Імре Перені, замок був центром Чинадіївської домінії. Будівля з двома кутовими триярусними вежами має форму неправильного чотирикутника, витягнутого з півночі на південь. На першому поверсі палацу знаходиться шість кімнат, кухня і просторий передпокій. Другий поверх, до якого ведуть сходи посеред будинку, по своєму плануванню до певної міри повторює перший – там теж шістьох кімнат, менших розмірами, і великий зал.

Синевирське озеро виникло у післяльодовиковий період, йому вже близько 10 тисяч років. Озеро розташоване на узгір'ї під горою Озерною (1495м), на висоті 989 м над рівнем моря. Воно оточене смереками, ялицями і буками. Площа озера 7га, середня глибина - 16-17м, максимальна - 24м. Котловина подовжено-округлої форми; утворилася в результаті обвалу скель і перекриття долини гірського потоку. Живиться поверхневими і атмосферними водами, з озера витікає невеликий струмок (басейн Тереблі). Вода слабомінералізована, чиста, прозора, має сталу температуру (+11°с). В озері водиться струмкова, озерна і райдужна форель, риба гольян, харіус.

Ще перед Великою Вітчизняною плямистих оленів завезли з Далекого Сходу та Південного Примор’я до європейської частини Радянського Союзу, в тому числі й в Україну. На території нашої держави плямисті олені живуть більше, нiж у десяти областях. Але ПАНТОВЕ господарство в Україні одне. Поблизу с.Іза воно існує з 1987 року.
Це за 15 км від Хуста, неподалік с.Липча, майже на 50 га розташована вподобана відпочиваючими та гостями краю єдина в Україні оленяча ферма де тварин розплоджують не заради м'яса чи шкури, а щоб наблизити охочих до матінки-природи та задля видобутку анти ракового медпрепарату пантокрину.

"Ви чорнобильських курей не бачили?" — саме так жартома пан Василь зустрічає гостей. Ферма зі страусами розмістилася на околиці міста Хуста, якщо заїжджати з села Іза. Африканські страуси за походженням проживають на колишній свинофермі з 2002 року, спочатку їх було всього п'ятеро, завезених із Голландії. Сьогодні ж на фермі близько 150 страусів різного віку. На одного страуса-самця припадає двоє самок. Мозок страуса настільки малий, що меньше за розмір його очей. Тому високго інтелекту в очах страуса не шукайте).

Долина нарцисів – 4км від Хуста, площа 256,5 га, безпосередньо для нарцисів – 80га.
З 1992р. в складі карпатського біосферного заповідника. Входить до світової мережі заповідників ЮНЕСКО. Поряд р.Хустець (довжина 35км), яка протікає через Долину, також є меліоративні штучні канали.
Вчені вважають, що в результаті танення льодовика з гір сповз великий шмат землі з унікальними рослинами. З часом між Мукачевом-Хустом, де росли нарциси, виросли дубові ліси. Площа долини зменшувалась. У 1980х проводили осушувальні роботи – і коли вже знищили 50га нарцисів, було вирішено передати в Карп.заповідник. Нарцис вузьколистий поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100—2060м. Унікальність цієї долини в тому що висота 180-200м над р.моря. Занесений до Червоної книги України. Долину внесено до “7 природних чудес України”.

Горяни– передмістя Ужгорода, яке раніше було окремим селом. Назва населеного пункту походить від слова “горяни” – гірські мешканці.
В Горянах знаходиться одна з найстаріших архітектурних пам’яток України загальноєвропейського значення – церква св. Анни або Горянська ротонда.

ГОРЯНСЬКА РОТОНДА (ХІІст) – одна з найцінніших пам’яток храмової архітектури України, своїм значенням та віком поступається хіба що Софії Київській(збудована Ярославом Мудрим у 1011р. ) . Ротонда унікальна тим, що є шестигранною. Церков такої рідкісної форми у світі - одиниці.

На річці Пилипець неподалік від села з однойменною назвою розташовується мальовниче містечко - місцева пам'ятка, яка називається водоспад Шипіт. Назва досить незвичнва, проте водоспад цей може називатися по-різному, причому кожна з назв буде однаково вірною - це може бути і Шепіт, і Шипот, і Шопіт, проте всюди з наголосом на перший склад. Однак варто послухати звуки падаючої води, і стане одразу зрозуміло, що вода тут по-справжньому шелестить, ніби розмовляє пошепки.
        Шипіт - це не єдиний водоспад в Закарпатті. Причому багато з них називаються гуркали - за шум, який видає вода при падінні з висоти. На відміну від всіх інших водоспадів, Шипот не гримить, а навпаки, шепоче. Безліччю струменів вода падає на кам'яні виступи розбивається, і знову падає вниз так званим каскадом.
      Завдяки талим водам, яких багато навесні, Водоспад Шипіт набуває ще більшого зачарування. Власне вода, яка утворює водоспад, бере свій початок в горах - на Боржавських полонинах. Що ж стосується загальної висоти водоспаду, то вона становить 14 метрів.

Існує дві версії походження назви кузні: згідно першої версії, назва походить від слова «гамор», що з німецької означає «молот», а згідно другої версії – від прізвища австрійського підприємця Гамора.

Достеменно не відомо, коли саме була заснована водяна кузня в Лисичеві. У 1760-х роках на цьому місці діяла потужна паперова фабрика (папірня) графа Ласло Телекі. Тоді вперше було використано силу води, яка обертала дерев'яні колеса та приводила в рух молоти, що подрібнювали деревину.

У 1795 році угорський дослідник Андраш Вальї у своїй книзі «Опис країни Угорщини» засвідчує в Лисичеві паперовий млин — «papiros-malma».

В якості кузні Гамора почала функціонувати з 1850 року, коли граф Телекі засновує Довжансько-Лисичівський залізоробний завод. В сучасному розумінні це був металургійний холдинг, до складу якого і входила лисичівська Гамора. Спочатку сировину для потреб виробництва доставляли із сусідніх комітатів. Але транспортування виявилось настільки дорогим, що завод став збитковим.

Замок розташований на західній окраїні села Середнє. На відміну від інших укріплень Закарпаття, Середнянський замок був зведений не на височині, а на рівнині. Південна сторона замку була обмежена берегом ріки Мала Латорица. На південь від замку проходила важлива дорога, що з'єднує Ужгород і Мукачеве, а також важливий торговельний шлях, що зв'язує Ужгород з Львовом. Село із замком було розташовано саме на середині цього шляху, тому, ймовірно, поселення й одержало свою назву – Середнє.

Самою суперечливою частиною історії замка є перший період його історії. Оскільки письмових свідчень про ранній період замку не залишилося, його зведення датують на підставі аналізу структури збережених зміцнень, а також на основі матеріалів розкопок. На даний момент існує дві версії датування першого періоду будівництва замка

Виставка представляє собою експозицію картин закарпатського народного художника Івана Шутєва та макетів дерев'яних церков Закарпаття зроблених народним умільцем Андрієм Воробцем. З їхньою допомогою можна ознайомитись з народною сакральною архітектурою етнічних народів Закарпаття (бойків, лемків, гуцулів).

На Закарпатті існувало близько 600 дерев'яних церков. На сьогоднішній день існує 118, але з кожним роком їх стає все менше. Причиною зникнення стають пожежі, та відсутність коштів для збереження цих цінних памяток краю.

80 мініатюрних церков збудував закарпатський умілець Андрій Воробець із с.Розтока (Міжгірський р-н). Благодійний фонд визнав роботи Воробця унікальними й придбав сорок макетів для мукачівського музею.

Поблизу Мукачево на г.Кендерешівка висота якої 200м над рівнем моря, відкрито новий памятник. Дана подія відбулась в вересні 2013 року і приурочена на честь того, що саме з цього місця у 1896 році були намальовані ескізи великої панорамної картини всесвітньо відомого художника Арпада Фесті ,, Прибуття угорців”.

117 років тому, він разом з художниками Ласло Меднянським та Єне Барчаи в честь 1000-ліття заснування Угорської Держави створили монументальне полотно ( циклограма площею 1800 м.кв.), робота, яка відтворювала важливий історичний момент угорської нації, а саме прибуття угорських племен на свою батьківщину.

В час коли відкриттям памятника вже нікого не здивуєш, в Ужгороді вирішили креативно підійти до цього питання. Замість монументальних, великих скульптур з'явились маленькі до 20см памятники, які не тільки прикрасили Ужгород але й внесли ще одну родзинку в місто.

Автор всіх міні-памятників - ужгородський скульптор Михайло Колодко.