Замок Кохання (Чинадієвський)

Замок Кохання -- так ще називають невелику двоповерхову фортецю у селі Чинадієво, що за 12 км на схід від Мукачева.

Побудований у 1450 р. у стилі пізнього ренесансу бароном Імре Перені, замок був центром Чинадіївської домінії. Будівля з двома кутовими триярусними вежами має форму неправильного чотирикутника, витягнутого з півночі на південь. На першому поверсі палацу знаходиться шість кімнат, кухня і просторий передпокій. Другий поверх, до якого ведуть сходи посеред будинку, по своєму плануванню до певної міри повторює перший – там теж шістьох кімнат, менших розмірами, і великий зал.

З 1670 р. фортеця стає власністю сім'ї Ракоці. Саме з легендарною Ілоною Зріні, дружиною князя Ференца І Ракоці, пов'язують найщасливіші миті в історії замку. Саме тут легендарна захисниця Мукачівського замку від австрійських військ вперше зустріла і закохалася у свого другого чоловіка угорського графа, ватажка антигабсбурзького руху куруців Імре Текелі. І хоча красень був на 13 років молодший, серце єдиної у світі серед жінок власниці турецької нагороди - грамоти-атнаме за хоробрість не встояло. Заради нього найбагатша жінка краю зреклася титулів і маєтків і була вислана разом з чоловіком з країни.

Мукачівський художник Йожеф Бартош, який орендує замок, хоче відновити спальню хорватської красуні, адже саме у цій кімнаті відбулася перша зустріч 39-річної графині із палким Текелі. Тут вони таємно зустрічалися та провели першу шлюбну ніч. На даний час проводяться реставраційні роботи, адже будівля дісталася митцю у край занедбаному стані. За допомогою Угорського Державного Управління захисту пам'яток мистецтва та Фонду Ласло Телекі оновлено покрівлю. Відновлено кімнати на першому поверсі, де розмістився музей із археологічними знахідками кельтського та скіфського періоду.

Тут діє мистецький центр і проводяться пленери, виставки та концерти. У 2010 р. єпископ римо-католицького єпископату Антал Майнек освятив відновлену в одній із башт замкову каплицю Святого Миколая. Коли спальня красуні-графині на другому поверсі буде відреставрована, молодята, які обвінчаються у каплиці, зможуть залишитися у цій кімнаті на ніч і перевірити на міцність своє кохання.

Любов до епохи середньовіччя зібрала 19-20 травня 2012р. на території замку Сент-Міклош лицарів, фольк-музикантів та театрально-танцювальні колективи. Усі вони – учасники першого міжнародного фестивалю середньовічної культури «Срібний Татош».

Понад сто учасників з України, Словаччини та Угорщини впродовж двох днів змагалися у масових боях (бугурти) та двобоях, готували страви за старовинними рецептами та навчали туристів стрільби з лука й старовинних танців. У фестивалі взяли участь і близько 20 дівчат, представниці з України, Словаччини та Угорщини, які були задіяні у презентаціях публіці середньовічних танців та унікальному показі мод. Протягом двох днів музичний супровід забезпечували гурти «Pechera», «Точка кипіння», «Spiritual Seasons», театралізоване шоу продемонстрували учасники
середньовічного театру «A l’Еntrada».

До речі, Срібний Татош – це крилатий закарпатський пегас, який мав три ноги і був підкований задом наперед (для того, аби ніхто не здогадався, в який бік він прямує). «Має він і безпосереднє відношення до доби Середньовіччя, адже був бойовим конем міфічного лицаря Беринди, – пояснює вибір назви фесту голова молодіжної громадської організації «Клуб історичної реконструкції» Ігор Гуледза. – Крім того, пегас – це ще й символ чистоти, благородства, відваги – основних моральних принципів середньовічного лицаря».