"Ви чорнобильських курей не бачили?" — саме так жартома пан Василь зустрічає гостей. Ферма зі страусами розмістилася на околиці міста Хуста, якщо заїжджати з села Іза. Африканські страуси за походженням проживають на колишній свиноферміз 2002 року, спочатку їх було всього п'ятеро, завезених із Голландії. Сьогодні ж на фермі близько 150 страусів різного віку. На одного страуса-самця припадає двоє самок. Мозок страуса настільки малий, що меньше за розмір його очей. Тому високго інтелекту в очах страуса не шукайте).
Хоча дев'ять років тому розведення страусів викликало скептичну усмішку, зараз створення подібних ферм зростає, у Закарпатті страусині ферми є ще і у селі Онок (Виноградівський район) та у селі Холмці (поблизу Ужгорода). Проте хустський фермер не боїться конкуренції. "Страусині ферми є і у Києві, і у Івано-Франківську, але "малят" купувати приходять до нас, — каже Василь Перець, власник екзотичних птахів. — Був у мене знайомий, котрий купив 15 малих страусів з іншої області, то 4 чи 5 з них загинули. А ще його обдурили, продавши 7-місячних страусів за річних". Тому пан Василь не надто переживає через конкурентів, адже у нього вдосталь постійних клієнтів і, за його словами, страусиний бізнес в Україні заповнений всього на 2%. За словами господаря, ніяких ліків чи щеплень страусам не дає. "Це сильні птахи, проте треба докласти певних зусиль для того, щоб вони акліматизувалися на новому місці. До 3 місяців на новій території страус може бути слабким, потім він сильнішає". Страуси не вибагливі до їжі та особливого догляду не потребують.
Незвичне заняття для нашого клімату і наших людей, за словами пана Василя, приносить практичний заробіток. "Яйця страусів важать від 1,5 до 2 кг, їх купують переважно для випічки та господарства. Одне коштує приблизно 150 гривень. Також можна придбати шкаралупу з яйця, нещодавно жінка з Івано-Франківська замовила таку для писанки". З одного птаха отримується до 2 кілограмів пір'я, з яких роблять пишні та дорогі боа для модниць. Дзьоб і нігті використовують для виробництва прикрас, а жир - у косметології. Страусина шкіра – теж цінний продукт, вартість її така ж, як і крокодилячої.
З пташиних вій виходять дорогі пензлі для розпису маслом і пастель.Під час екскурсії власник хизується чобітьми та паском зі страусиної шкіри з-за кордону, адже для нас це дорога екзотика. Основним джерелом прибутку є продаж яєць та маленьких страусят. Вигідніше купувати малих страусів, тому що вони коштують приблизно 150 євро, а дорослі — 700—800 євро. М'ясо цих птахів має смак яловичини, але в Україні це поки що делікатес і недешеве задоволення (у Європі кілограм страусиного м'яса вартує приблизно 25—35 євро). Проте пан Василь споживає його майже щодня.
До розведення страусів Василь Перець протягом тривалого часу був у нафтовому бізнесі. Проте відмовився тримати заправки, після того як у країні почали скуповувати нафтопереробні заводи, і вирішив щось змінити. Одного разу, почувши, що страус їсть вп'ятеро менше за свиню, а м'яса у нього стільки ж, не на жарт зацікавився цим. Господар не приховує, що ідея заснування такого типу бізнесу була ризикованою, і зізнається, що створення страусиної ферми вимагає одразу великих капіталовкладень. Він уважно слідкував за розведенням цих птахів, побував у Бельгії, Голландії, Швеції. "Коли побачив, як у Данії страуси бігають снігом у мороз, зрозумів, що на будь-якій території України для них буде рай".
На ферму Василя Перця приїжджають десятки туристів, щоб помилуватися пернатими екзотами з далекої африканської країни. Та страуси звикли до частих візитів гостей, і самі підходять до огорожі. Адже туристи приїжджають на ферму не з порожніми руками – а привозять смачні гостинці, які вихованці навчилися брати з рук людей.
"Ви чорнобильських курей не бачили?" — саме так жартома пан Василь зустрічає гостей. Ферма зі страусами розмістилася на околиці міста Хуста, якщо заїжджати з села Іза. Африканські страуси за походженням проживають на колишній свинофермі з 2002 року, спочатку їх було всього п'ятеро, завезених із Голландії. Сьогодні ж на фермі близько 150 страусів різного віку. На одного страуса-самця припадає двоє самок. Мозок страуса настільки малий, що меньше за розмір його очей. Тому високго інтелекту в очах страуса не шукайте).
Хоча дев'ять років тому розведення страусів викликало скептичну усмішку, зараз створення подібних ферм зростає, у Закарпатті страусині ферми є ще і у селі Онок (Виноградівський район) та у селі Холмці (поблизу Ужгорода). Проте хустський фермер не боїться конкуренції. "Страусині ферми є і у Києві, і у Івано-Франківську, але "малят" купувати приходять до нас, — каже Василь Перець, власник екзотичних птахів. — Був у мене знайомий, котрий купив 15 малих страусів з іншої області, то 4 чи 5 з них загинули. А ще його обдурили, продавши 7-місячних страусів за річних". Тому пан Василь не надто переживає через конкурентів, адже у нього вдосталь постійних клієнтів і, за його словами, страусиний бізнес в Україні заповнений всього на 2%. За словами господаря, ніяких ліків чи щеплень страусам не дає. "Це сильні птахи, проте треба докласти певних зусиль для того, щоб вони акліматизувалися на новому місці. До 3 місяців на новій території страус може бути слабким, потім він сильнішає". Страуси не вибагливі до їжі та особливого догляду не потребують.
З пташиних вій виходять дорогі пензлі для розпису маслом і пастель.Під час екскурсії власник хизується чобітьми та паском зі страусиної шкіри з-за кордону, адже для нас це дорога екзотика. Основним джерелом прибутку є продаж яєць та маленьких страусят. Вигідніше купувати малих страусів, тому що вони коштують приблизно 150 євро, а дорослі — 700—800 євро. М'ясо цих птахів має смак яловичини, але в Україні це поки що делікатес і недешеве задоволення (у Європі кілограм страусиного м'яса вартує приблизно 25—35 євро). Проте пан Василь споживає його майже щодня.
До розведення страусів Василь Перець протягом тривалого часу був у нафтовому бізнесі. Проте відмовився тримати заправки, після того як у країні почали скуповувати нафтопереробні заводи, і вирішив щось змінити. Одного разу, почувши, що страус їсть вп'ятеро менше за свиню, а м'яса у нього стільки ж, не на жарт зацікавився цим. Господар не приховує, що ідея заснування такого типу бізнесу була ризикованою, і зізнається, що створення страусиної ферми вимагає одразу великих капіталовкладень. Він уважно слідкував за розведенням цих птахів, побував у Бельгії, Голландії, Швеції. "Коли побачив, як у Данії страуси бігають снігом у мороз, зрозумів, що на будь-якій території України для них буде рай".
