Долина нарцисів

Долина нарцисів – 4км від Хуста, площа 256,5 га, безпосередньо для нарцисів – 80га.
З 1992р. в складі карпатського біосферного заповідника. Входить до світової мережі заповідників ЮНЕСКО. Поряд р.Хустець (довжина 35км), яка протікає через Долину, також є меліоративні штучні канали.
Вчені вважають, що в результаті танення льодовика з гір сповз великий шмат землі з унікальними рослинами. З часом між Мукачевом-Хустом, де росли нарциси, виросли дубові ліси. Площа долини зменшувалась. У 1980х проводили осушувальні роботи – і коли вже знищили 50га нарцисів, було вирішено передати в Карп.заповідник. Нарцис вузьколистий поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100—2060м. Унікальність цієї долини в тому що висота 180-200м над р.моря. Занесений до Червоної книги України. Долину внесено до “7 природних чудес України”.

Мабуть, віддаючи данину своєму часу – епосі Відродження – знаний шведський натураліст Карл Лінней, у 1753 році, назвав ці квіти на честь однойменного давньогрецького міфічного героя Нарциса, який вабив до себе закоханих у нього німф… Зрештою, Лінней дав рослині дуже витончену мистецьку назву – Нарцис поетичний (Narcissus poeticus L.)… 'narkao' з грецької означає приголомшливий, дурманний, п’янкий.. Це зв’язано з приємним, але отруйним запахом квітки. Кажуть місцеві жителі (хустяни) дарували ворогам татарам подушки набиті нарцисами і ті помирали уві сні...

Одначе, чомусь українські ботаніки, як завше, вигадавши свого ровера, називають його Нарцисом вузьколистим (Narcissus angustifolius Curt.). У європейській ботанічній традиції Нарцис вузьколистий є лише підвидом Нарциса поетичного, а декотрі ботаніки вважають його не більше, ніж формою, і аж ніяк не окремим видом. Така ситуація, в українській ботаніці, непоодинока і стосується, наприклад, Півників угорських (Iris hungarica Waldst. & Kit.) – підвиду Півників безлисткових (Iris aphylla Hegi), Сон-трави чорніючої (Pulsatilla nigricans auct. non Stöerck) – підвиду Сон-трави польової (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.), Рододендрону східнокарпатського (Rhododendron kotschyi Simonk.) – підвиду Рододендрону миртолистого (Rhododendron myrtifolium Schott & Kotschy) та багатьох інших рослин, які у нас чомусь вважаються самостійними видами, а всіх інших країнах лише підвидами… Та залишімо систематичні розбіжності й бродіння на совісті ботаніків й повернімось у “Долину нарцисів”.

Назва “Долина нарцисів” закріпилась за болотистою місциною в околицях Хуста, наприкінці 70-х років ХХ століття, з легкої руки знаного ужгородського ботаніка, професора Василя Комендаря, завдяки якому одне із семи нинішніх чудес природи було збережене до наших часів. Справа в тому, що у часи радянської окупації, довколишні землі належали колгоспу села з цікавою мадярською назвою Кіреші. Місцеві комуністичні діячі вирішили розширити орні землі колгоспу за рахунок осушення і використання заплав річки Хустець, де й знаходиться славнозвісна долина. Коли розпочались меліоративні роботи, звістка про це дійшла до Ужгорода, й негаючи ні хвилини, професор Василь Комендар виїхав на місце подій, де практично собою й зупиняв трактори, що почали переорювати безцінну долину! Мародерсько-загарбницьку навалу було зупинено, однак, він поплатився за перечення тоталітарній владі своїм партійним квитком, що у ті далекі і смутні часи було рівноцінним втратою прав, роботи, кар’єри і всього чим людина жила… Це, звичайно, хоча, й надламало, але аж ніяк не зупинило професора Василя Комендаря і він таки домігся заповідного статусу для “Долини нарцисів”, яка восени 1979 року була передана Карпатському Заповіднику (тепер Карпатський Біосферний Заповідник).

При в'їзді на територію "Долини нарцисів" ліворуч розмістився еколого-освітній центр «Музей нарцису» де можна ознайомитись з історією виникнення "Долини нарцисів" та безпосередньо про "жителів" цієї долини.

У “Долині нарцисів” дивує одне – висота (180 м над морем) і клімат (середньорічна температура +8,5°С та 850 мм річних опадів), за яких природно Нарцис поетичний ніде більше в Європі не зростає. Його домівка – це гори, причому, полонинські верховини понад верхньою межею лісів, аж до альпійських лук. У проміжку висот 1000-1500 метрів над морем, він, часом, утворює суцільні нарцисові поля, такі ж як і біля Хуста. Нарцис поетичний розповсюджений великою дугою від Південних Альп, через Балкани аж до Східних Карпат. Він зростає у Словенії, Албанії, Сербії, Румунії і в Україні. Щоправда у нас він відомий лише на Закарпатті, причому, зростає як високо у горах – на Свидівці й Мармаросах, так на рівнинах – у долині Тиси. Але, на рівнинах Закарпаття, Хуст не є єдиним місцем, де трапляється Нарцис поетичний, “його мініатюрні долини” відомі з околиць селища Буштин (Тячівський район) та села Залужжя (Мукачівський район). Цікаво, що до середини ХХ століття, на Закарпатті налічувалось 13 рівнинних популяцій, а до нині збереглись лише три…

Яким же чином високогірний Нарцис поетичний втрапив на рівнину і чому? Думки вчених розійшлись з цього питання – існує дві кардинально протилежні гіпотези: природна і штучна. Домінуючою, на нині, є природна, так звана, гляціарна або ж льодовикова гіпотеза. Відповідно до її візій, Нарцис поетичний розповсюдився по південно-східній Європі у льодовиковий період, дійшовши до Східних Карпат, де шлях до подальшої експансії йому перекрили льодовики Головного вододільного хребта. Саме тому нині нарциси зростають на Свидівці і Мармаросах, але не трапляються на сусідній Чорногорі чи у Ґорґанах. Ці події відбувались десь у між 100-м і 10-м тисячоліттями назад від нині. На той час, – в умовах холодного клімату, – Нарцис зростав на рівнинах басейну середньої течії Дунаю. Коли, понад 10 тисяч років тому, почалось глобальне потепління і льодовики розтанули, Нарцис поетичний, відступив високо у гори, де клімат й досі той самий, що й у льодовикову епоху… Проте, незрозуміло чому, він залишився на закарпатських рівнинах вздовж заплав Тиси, де панує теплий клімат…

На противагу гляціарній, штучна гіпотеза пропонує альтернативне пояснення – засадження “Долини нарцисів” людиною… Скоріше всього, Нарцис поетичний був принесений із гір у якості декоративної рослини, а потім став “утікачем” із садів місцевих жителів, котрі, до слова, культивують його й досі. На користь цього може свідчити досвід культивування цієї рослини по другу сторону Атлантики – в Америці. У Північну Америку Нарцис поетичний був завезений на початку XVIII, де вирощувався у садах. Одначе, він швидко поширився у дикій природі, утворивши суцільні квітучі поля по усій східній частині материка: від Квебеку й Онтаріо у Канаді до Джорджії та Луїзіани у США… Іншим, хоча й слабшим, арґументом на користь штучного походження “Долини нарцисів” є місцеві перекази про середньовічні епідемії “чорної смерті” – чуми, в околицях Хуста. Померлих ховали у братських могилах, на яких висаджували принесені із гір Нарциси… Тут безпосередньо вказується на людський фактор, що призвів до появи “Долини нарцисів”. Так чи інакше, але за кілька століть Нарцис поетичний, здичавів, розмножився і утворив сучасні рівнинні популяції.

Йому, сину річкового бога Нефіса та німфи Ліріопи, було напророчено довге життя, але за умови, що він ніколи не побачить свого обличчя. Виріс НАРЦИС надзвичайно вродливим. Його кохання домагалось багато жінок, однак він був байдужим до них. Відкинув він і почуття німфи Ехо, котра з любові до нього так висохла, що від неї залишився тільки голос. Зневажені Нарцисом жінки стали вимагати від богині правосуддя Немезіди кари красеню.
І ось одного ранку, повертаючись із полювання, Нарцис спустився до води попити, схилився й, побачивши своє відображення в воді, закохався в нього. Так і помер від любові до самого себе. А на тому місці виросла чарівна квітка, проте краса її була якоюсь холодною. І назвали цю квітку нарцисом.

Крім нарцису в Долині ростуть й інші рослини..
Рослинність масиву «Долина нарцисів» на 90% представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями.
В цілому в «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені в Червону Книгу.

Але основна маса це нарцис вузьколистий. Зростає в декiлькох угрупуваннях:
1 - Нарцис вузьколистий + Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis) + Пахуча трава звичайна (Anthoxanthum odoratum);
2 - Нарцис вузьколистий + Костриця лучна (Festuca pratensis) + Бухарник пухнастий (Holcus lanatus);
3 - Ситник скупчений (Juncus conglomeratus) + Гадючник шестипелюстковий (Filipendula vulgaris) + Нарцис вузьколистий.

Тварини:
Всього в Долині нараховується 104 види птахів. Серед них переважають лучні трав'янки (Saxicola rubetra), звичайні вівсянки (Emberiza citrinella) та ciрi кропив'янки (Silvia communis). В більш зволожених місцях звичайними є деркачi (Crex crex) та лучні очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus). В чагарниках вздовж річки Хустця зустрічається фазан (Phasianus colchicus). Дуже рідко тут можна зустріти i ремеза (Remiz pendulinus).
Характерними земноводними «Долини нарциciв» є ставкова жаба (Rana lessonae), звичайна ропуха (Bufo bufo), звичайний (Triturus vulgaris) i гребінчастий (T. cristatus) тритони. З плазунів зустрічаються вуж звичайний (Natrix natrix) i прудка ящірка (Lacerta agilis
Фауна ссавців представлена звичайною полівкою (Microtus arvalis), польовою мишою (Apodemus agrarius), мишою маленькою (Micromys minutus), ондатрою (Ondatra zibethica), зайцем-русаком (Lepus europaeus) та іншими видами, не властивими для гірських масивів заповідника
Багата iхтіофауна річки Хустця нараховує близько 20 видів риб.