Міжнародний фестиваль різників свиней (гентешів) |
Село Геча (Mezogecse), розташоване неподалік угорського кордону і заселене переважно етнічними угорцями. Щороку, в останній тиждень січня, сюди з’їжджаються туристи з усіх куточків України і ближнього зарубіжжя на «Діснотор» – міжнародний фестиваль-конкурс різників (гентешів). «Діснотор» (“дісно” – свиня, “тор” – поминки) – міроприємство для тих, хто професійно займається заготівлею свинини та приготуванням страв із неї. Його практичне значення – у взаємодопомозі і традиції ділитися. Коли в господарстві ріжуть свиню, сусіди допомагають солити й коптити м’ясо та сало, робити ковбаси і тушонки. Усім, хто став у пригоді, а також родичам господарі збирають по “кошику” ще теплого м’ясця. Ввечері, коли робота вже закінчена, влаштовують трапезу на вшанування свинки.
Свиню називають унікальною м’ясною твариною через те, що нічого не пропадає. У діло йдуть не тільки сало, м’ясо й внутрішні органи, але й навіть вуха та кишки. Останні служать для знаменитої закарпатської гурки, що її майстерно роблять гечанські господині. Для цього кишки вичищають, миють їх, відтак надувають, а тим часом інші готують фарш. Для того, щоби зробити гурку, потрібно зварити нутрощі і перемолоти їх на м’ясорубці. Цей лівер засмажити з цибулею, додати відварений рис, сіль, спеції. А потім ці кишки наповнюють готовим фаршем. |
|
Страва номер один – це те, чим традиційно пригощають різників: кров’янка з тушкованою цибулею. Відтак з іще теплої свинини можна приготувати більше дюжини наїдків. На поминках свині у гечанських родинах починають з «торошкапуста» (тушкована квашена капуста зі свининою і паприкою). Ну, й за порядком: гурка, ковбаса, шовдарь. Сало свіже, копчене і «папрікаш» – варене й зі спеціями. Ну, й шкварки. До свинини неодмінно подають червене вино. |
|
Попередній фестиваль гентешів (2012р.) |
У селі Геча Берегівського району, що на Закарпатті, відбувся 6-ий Міжнародний фестиваль різників свиней (гентешів). |
|
У цьогорічній конкурсній програмі взяло участь 20 команд, з них – 6 з сусідньої Угорщини, 2 з Сербії та місцеві команди. Виявляється, що зарізати свиню це – тільки пів справи, треба ще зуміти швиденько розібрати тушу і зробити із неї різноманітні наїдки. На святі можна було скуштувати популярний бограч-гуляш, фірмові свинячі ковбаски, гурку, шойт, шкварки, шовдарь, відбивні, шашлик і все це запити вином, глінтвейном чи паленкою. То ж поки гентеші працювали, гості завзято дегустували вже готові страви під запальну музику, що нарівні із глінтвейном зігрівали душу і тіло в цей морозний день. |
|