«Чого то часами, як сяду за діло…»
Чого то часами, як сяду за діло
Або як вже працю кінчаю я сміло,
Не раз се на мене, мов хмара яка,
Спадає сумная задума тяжка?

Така то задума спиня мою руку,
Що людськую бачу кругом себе муку,
Недолю та сльози – і думка зрина:
Нащо тут здалася ся праця дрібна?..

Недолі й дотепніші люди не вбили,
Що ж з нею подіють слабі мої сили?
І кидаю пращо, бере мене жаль –
Та друга вже думка розважить печаль:

Все ж, може, ся пісня якую людину
Розважить успіє хоч би на хвилину,
І щиро промовленим словом моїм
Збуджу огонь я у серці чиїм.

А може, й пожиток який з того буде,
І з праці моєї скористають люде…
І знов мені зваги в душі прибуло,
І знов я за діло, підвівши чоло!


(Ілюстровані та озвучені твори із авторського доробку на сайті Поетичні майстерніЛесі Українки )



Шановні добродію та добродійко!
Першою і відчутною допомогою та підтримкою Марафону із художнього читання
буде розміщення на сторінках Ваших сайтів
цієї інформаційної таблички.



Дорогі шанувальники слова! Є привід і обов'язок, щоб зібратися!...


Для цього необхідно всього лиш на Вашому сайті, блозі
розмістити короткий скрипт, який копіюйте із засилання поданого нижче:

або розмістити цю інформацію у соц. мережі Facebook чи інших:


Підпишіться на розсилку нових творів від автора та кількох уроків по оформленню Ваших сторінок
від Санатора Ферка

Ваш e-mail:* Ваше ім'я:* наших друзів:

Залишайтеся з нами, ми працюємо для Вас.
ІРС "ДКЗ"(Диспетчер курортів Закарпаття)




comments powered by HyperComments