216 408
22
А дехто з наших жінок, що рано були коло
гробу, нас здивували:
23
вони тіла Його не знайшли, та й вернулися
й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів,
які кажуть, що живий Він...
24
І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли
так, як казали й жінки; та Його не побачили...
25
Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого
серця, щоб повірити всьому, про що
сповіщали Пророки!
26
Чи ж Христові не це перетерпіти треба
було, і ввійти в Свою славу?
27
І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і
виясняв їм зо всього Писання, що про Нього
було.
28
І наблизились вони до села, куди йшли. А
Він удавав, ніби хоче йти далі.
29
А вони не пускали Його й намовляли:
Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається
день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
30
І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв
хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
31
Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але
Він став для них невидимий...
32
І говорили вони один одному: Чи не палало
нам серце обом, коли промовляв Він до нас по
дорозі, і коли виясняв нам Писання?...