226 408
своїх думали:
7
Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога...
Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?
8
І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так
міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в
серцях своїх думаєте?
9
Що легше: сказати розслабленому: Гріхи
відпускаються тобі, чи сказати: Уставай,
візьми ложе своє та й ходи?
10
Але щоб ви знали, що Син Людський має
владу прощати гріхи на землі, каже
розслабленому:
11
Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє,
та й іди у свій дім!
12
І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов
перед усіма, так що всі дивувались і славили
Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!
13
І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп
до Нього приходив, і Він їх навчав.
14
А коли Він проходив, то побачив Левія
Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому:
Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
15
Коли ж Він сидів при столі в його домі, то
багато митників і грішників сиділи з Ісусом та
з учнями Його; бо було їх багато, і вони
ходили за Ним.
16
Як побачили ж книжники та фарисеї, що