33
І такими притчами багатьома Він їм слово
звіщав, поскільки вони могли слухати.
34
І без притчі нічого Він їм не казав, а учням
Своїм самотою вияснював усе.
35
І сказав Він до них того дня, коли вечір
настав: Переплиньмо на той бік.
36
І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у
човні Він був; і інші човни були з Ним.
37
І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися
в човен, аж човен водою вже був
переповнився!
38
А Він спав на кормі на подушці... І вони
розбудили Його та й сказали Йому: Учителю,
чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...
39
Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до
моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і
тиша велика настала...
40
І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі?
Чому віри не маєте?
41
А вони налякалися страхом великим, і
говорили один до одного: Хто ж це такий, що
вітер і море слухняні Йому?
Вiд Марка 5