128 / 214
◄
до змісту
►
Частина четверта:
=1=
А зараз, доню, промовлятиму до тебе і тих, що
як і ти, хочуть бути зі Мною, хоч важко їм і зда-
ється, що життя зі Мною неможливе.
Отож, улюблені діти Мої, труднощі на вашій до-
розі неминучі, але перехідні і не завжди буде вам
сумно. Біль ваших душ випливає з того, що ви розу-
мієте, яка велика прірва між Мною, Богом безмежжя,
Самою Святістю і Чистотою, і вами - такими,
якими ви є зараз: слабкими, непостійними, самоза-
коханими. І хоч ви самі Мене своїм Господом назвали
і служити Мені запрагнули, любите більше себе, ніж
Мене.
Відчуваєте свою провину переді Мною, бо не ви-
конуєте того, що мали би виконувати, а втікаєте
у світ захоплень і розваг. І тоді сумління каже вам,
що служба ваша лінива і Мене недостойна. Тому не
можете знайти спокою і даремно від Мене втіка-
єте. Невдоволеність собою з'їдає вас. Тому так
мало маєте радості і спокою сумління не маєте.
А Я радію за вас. Хто святий, той знає, що біля
Мене триває і, що Я є його Святістю. Мій безмежно
багатий світ істот Духовних любить Мене, з вдяч-
ністю і щастям приймає Присутність Мою. Ви ж
живете в сутінках віри, та, незважаючи на всі недо-
ліки нікчемної природи вашої, без винагородження і
віддяки хочете бути зі Мною.
Хіба не маю приводу радіти за вас?..
Діти Мої, ще не дорослі, недозрілі, прийміть цю
правду про себе, бо Я безмежно терпеливий і знаю,
що недостиглий плід гіркий на смак і мало з нього
користі.