Частина четверта:
=23=
Я вже казав вам, діти, що хочу, аби ви самі пра-
гнули співпрацювати зі Мною, дбаючи про вдоскона-
лення власне. Не згадую тут про науку вашу, бо ко-
жен хоче якнайкраще пізнати об'єкт своєї Любові.
Кажу про Мою науку, вказую вам на вашу недос-
коналість, на ваші недоліки, а ви визнаєте, що пра-
вду кажу про вас. І що відбувається далі? А нічого!
Але ж якщо в побуті зробите щось недбало - до-
робляєте, якщо зіпсуєте - виправляєте, якщо іспи-
тів не здаєте - мусите їх здавати вдруге.
А в Моїй школі? Не слуханням Слів Моїх вдоско-
налюєтеся, а застосуванням їх на практиці. Я пока-
зую вам ваш бруд і вашу недосконалість, але "ми-
тися" мусите самі! І так як миєтесь щодня, щодня
маєте звертатись до вчинків, слів, думок шляхет-
них і чистих в намірах ваших.
Діти Мої, почніть від найпростішого: усміхай-
теся, але не за щось, а кожному і щиро.
Світ такий сумний і понурий, але ви - разом зі
Мною — можете обдаровувати його усміхом. Отож
усміхайтесь. Кілька щирих слів, лагідність і спокій
серед хаосу і розпалених пристрастей натовпу. А
Я стоятиму за вами і незримо допомагатиму.
Якщо ж до вас ніхто не усміхається, не підтри-
мує вас і вам не допомагає - самі це робіть, бо вже
знаєте, що таке самотність і забуття; чиніть
так, аби інші не пізнали смаку гіркоти, аби для них
не згіркло життя.