Дозвольте огорнути вас любов'ю

Частина перша:

=18=

А зараз Я запитаю тебе, дитино, чи можлива

дружба без довіри?

Неможлива, правда ж? Другові довіряють, пок-

ладаються на нього як на себе самого, діляться з

ним мріями, намірами і співпрацюють, аби втілити

їх у життя.

Таким другом і є Бог для кожного, хто Його ви-

бирає і хоче з Ним іти.

Чи Бог обмежує вашу свободу? Чи нав'язує вам

Свою дружбу?

Чи тяжіє над вами? Насильно здійснює Свої

плани?

Я подумала, як бракує любові і доброти в Церкві,

і як багато в ній помилок. Господь перервав мої роз-

думи:

- Думай про Ісуса Христа, Господа твого, Спа-

сителя і Приятеля, не про Церкву Його, яка й досі

будується, і будують її люди - такі, як ти. Чи ж ні-

коли не зранила чиєїсь гордості, чийогось серця? Чи

ж не помиляєшся? Чи завжди повертаєшся до людей

обличчям любові і милосердя? Чи ж завжди однаково

ревна, радісна і щаслива? Але ж тобі нічого не бра-

кує, позаяк маєш любов Мою. Отож, якщо не знаєш

за собою провини, кинь каменем у спільну справу

вашу.

Син Божий - то наріжний камінь Церкви, який ви-

ник з Його Жертви; і жертвує Себе протягом сто-

літь. Ісус Христос підтримує Церкву Свою, спасає,

очищає і виправляє. Не дає їй загинути і в кожному

поколінні заохочує людей доброї волі, щоб працю-

вали з Ним.

Тому Церква Божа стоїть і ніколи не загине. А її