Частина друга:
=22=
Сказав, хто не народиться згори, не увійде до
Царства Божого. Якщо не станете як діти...
Дитина любить і довіряє. Не сумнівається в лю-
бові, не думає про зраду, немає в ній нічого, крім щи-
рості почуттів.
Діти, покинуті матерями, що живуть сиро-
тами без любові та уваги, почуваються, як хворі
птахи; не знають радості, веселощів, сміху, поми-
рають від спраги любові. На кожну жінку дивляться
з надією - може вона мене забере, полюбить, зро-
бить своїм. Хочуть тільки одного - бути коханими
- і жодне з них не засуджує, не підозрює, не думає, що
жінка, яка його візьме, може бути злою, безпорад-
ною, нерозумною.
Дитина над усе хоче бути любленою, вибраною,
визнаною за свою. І тим, котрі беруть таку дитину,
дитина довіряє повністю. Так є серед недосконалих
і грішних людей.
А Я?
Мене, Бога, Отця вашого і Спасителя, саму Лю-
бов - майже ніхто не потребує, майже не хоче дові-
рити себе Мені, майже ніхто не хоче, аби Я любив
його й аби він став Моєю дитиною, насправді і наза-
вжди.
Зрештою, слова нічого не важать. Говорять
Мені про вас ваше ставлення до Мене.
Хто з вас по-справжньому Мені довіряв? ., в
усьому? ., завжди? ., усім своїм серцем? ..