209
Мій чорний карлик
Мій чорний карлик спритним був і милим,
З цілунками завжди впадав до ніг.
Коштовності усі, що я носила,
Збирав, складав у скриньку і беріг.
Та в чорний день зажури і тривоги
Мій карлик спинку вирівняв, підріс…
Даремно я йому впадала в ноги –
І сам пішов, і скриньку геть поніс
.
Тэффи
Мой черный карлик целовал мне ножки,
Он был всегда так ловок и так мил!..
Мои браслетки, кольца, серьги, брошки
Он убирал и в сундучке хранил.
Но в черный день печали и тревоги
Мой карлик вдруг поднялся и подрос...
Вотще ему я целовала ноги –
И сам ушел, и сундучок унес!