132
Мамине відлуння
(Донечці Олександрі)
Яка ж ти в мене виросла красуня!
Хай Бог тебе завжди охороня!
Доросла доня – мамине відлуння,
З долонь у світ відпущене зерня.
В твоїй дитині, доні-фантазерці,
Того зернятка бачу вже плоди...
Ти – скибочка відрізана, та в серці –
Частинка невід'ємна назавжди...
1 травня 2014
Помию твої ніжки
Бабусю дорогенька,
Ти сіла мити ніжки?
Намучились, бідненькі,
Бо пройдені доріжки
Їх дуже натомили,
Он бач, які мозóлі!
Та я, бабуню мила,
Полегшу твою долю.
Я завжди буду радо
Робити, що зумію,
А зараз поруч сяду
І ніженьки помию.
2013