137 232
137
Лелеки
(Донечці Настусі)
Ще сонечко світить і гріє:
Осіння година не пізня, –
Та вже заколисує мрії
Прощальна під хмарами пісня.
Куди ж ви, лелеки? Верніться!
Ще долі тепло не допите.
А ви із моєї криниці
У вирій відносите літо.
Йду з донею парком гуляти,
І раптом питає дитинка:
«Лелеки приносять маляток,
А хто вам приніс мене взимку?
Є дітки весняні і літні,
Зима їх дарує і осінь.
А птиці не всі – перелітні,
Та інші маляток не носять»…
Дитяча допитливість – мила,
Напевно, не варто брехати…
«Я, доню, тебе народила,
А потім на ручках – до хати…»
«Хіба ж я за себе журюся? –
Зітхає маленька чомучка, –
Лелек мені шкода, матусю.
Не всіх же приносять на ручках...».
2005