203
«У сім'ї не без виродка»...
(Про наболіле)
Знову оплакує сина,
Знову – пожежі дотла…
Стогне моя Україна:
«В гості» «сестриця» прийшла.
Хоч і молодша за віком –
Підла, нахабна, лиха.
Діти принишкли край вікон,
Вийти бояться із хат.
«Сестро, чекай, зупинися!
Сієш навіщо брехню?
Кинь свої наміри ниці,
Я ж бо своє бороню!
Сльози мої – не водиця,
Нищиш найкращих синів.
Як же ти будеш дивитись
Завтра у вічі мені?
Боже, про що я питаю?
Голод, репресії, жах…
Совісті в тебе немає,
Пройдена крайня межа».
Горе з такою «ріднею»,
П’яна, брехлива, брудна…
Час розбрататися з нею,
Випите лихо до дна!
7 травня 2014