205 232
205
Миротворче
Як часом від суєт потрібна втеча
У травень, де зозуленька кує,
Де соловейко пристрасно щебече,
І сам не спить, і спати не дає.
Окрилює безсоння солов'їне,
Дарує стільки трепету і мрій!
Як може хтось тепер плодити війни,
Коли така весна – живи, радій!
І пісні солов'їної п'янкої,
І цвіту яблунь вистачить на всіх.
Невже весна війну не заспокоїть?
І далі будуть смерті, горе, гріх?
Співай же, соловейку, як востаннє,
О, миротворцю, від перлин-пісень
І найчерствіше серце хай розтане,
І мир благословить прийдешній день!
12 травня 2014