217 232
217
Я молюся за тебе, солдате
Я не жінка тобі і не мати,
І не рідна сестра чи дочка,
Та молюся за тебе, солдате,
При запалених в серці свічках.
Кожне слово розтопленим воском
Розтікається, душу пече
І до тебе летить відголоском,
Оберегом, щитом і плащем.
Ой, тяжка нам судилась година,
Чашу болю п’ємо не одну…
Ти тепер – моя рідна людина,
Бо й за мене пішов на війну.
Одягнув маскувальне зелене,
У минуле нема вороття.
За моїх діточок і за мене
Ти готовий покласти життя.
Що я можу натомість віддати,
Щоб відчув – ми і справді рідня?
Як сестра, як дружина, як мати
Я за тебе молюся щодня.
04 вересня 2014