Частина четверта:
=13=
В дорозі до Мене мудрим є той, хто Мене вва-
жає другом своїм, бо усе знаходить в Мені. І Я зав-
жди, в кожному місці і в кожній ситуації, в гризотах і
непевності - завжди з ним. Він не тільки ніколи не
буває самотнім, але Я працюю за нього. Якщо муд-
рий провідник вас веде, не загинете ніколи. Але при-
ходять нові покоління, і треба, аби ті, кого веду,
самі ставали провідниками. Ті, кого Я кличу, знати
повинні, що кличу їх до відповідальності за світ.
Прийшов до грішних, калік і хворих. Турбуватися
найбільше потрібно за тих, котрі часто оступа-
ються і майбутнє життя яких в небезпеці. Мої друзі
розуміють Мене і хочуть діяти так, аби не загинув
жоден з них. Найнікчемніший і найсвавільніший з си-
нів Моїх зможе повернутися до Мене, якщо стануть
біля нього і допоможуть йому, піднесуть його, зао-
пікуються ним і проситимуть за нього наймудріші і
найдосвідченіші серед вас. Якщо ж не знайдеться
серед вас жодного співчутливого, готового схили-
тися над нещастям людським - той, хто упав, за-
гине, а Я вас, діти Мої, звинувачу в смерті його,
якщо милосердя і доброти у вас не побачу.
Бо ніхто вас не створював і не призначив для
терпіння вічного; в усьому винна ваша величезна
байдужість. Звертаюся насамперед до тих, котрі
Мене знають, проповідують, цитують, але не на-
слідують Мене, хоч з Моїми знаками з'являються на
велелюдді.
Фарисеї ви, хоч митареву молитву промовля-
єте. А Я, розп'ятий між злочинцями, навіть тоді од-
ного з них навернув...
Кожну людину спасти можна, якщо любов ваша
захоче зробити це.