179 / 214
◄
до змісту
►
Частина п'ята:
=1=
Чим менше людина має "свого", тим більше
може розраховувати на допомогу Мою.
Хочу, аби ви завжди про це пам'ятали.
Той, кому Я дав здібності, пам'ять, мудрість,
силу волі, рішучість, уміння знаходити засоби, які
наближають до мети, чарівність, дар слова і вміння
переконувати, той на шляху до Мене послугову-
ється "власними" здібностями, а Я - і так буває ча-
сто - йому не потрібен. Важко йому навчитися пок-
ладатися на Мене, довіряти Мені, звертатися до
Мене в усіх труднощах життя. Адже навчився до-
лати їх сам.
Ті ж, кому дав мало, тим більше потребують
Мене, чим важче їм живеться на світі; а Я лише че-
каю на те, аби вам допомогти. Та як можу увійти у
ваше життя - не запрошений? От і чекаю самотній,
спраглий вашої любові, сподіваючись, що хтось
Мене покличе. А поспішаючи на поклик, радію, що
можу взяти ваш тягар, підтримати вас Силою
Моєю. Бо знаю, що потрібний.
Ніхто так не довіряє Мені, як ті, котрі заохочу-
ються і падають від слабкості своєї. Вони збагнули
нікчемність власних можливостей і якщо хтось з
них по-справжньому мені вірить і з довірою кличе
Мене, поспішаю тоді до нього, як мати на крик ди-
тини. Стаю біля нього і захищаю його; і, кажу вам,
хоч би князь цього світу усі свої сили спрямував
проти нього - нічого не досягне. Сила Найвищого є
силою і охороною слабких, а Милосердя Моє згідно
їхніх потреб зростає, адже Бог вітер Свій присто-
совує до вовни ягняти.