Частина п'ята:
=4=
Розмірковувала, хто з нас дозрів до співпраці з Бо-
гом. Господь так відповів мені на мої сумніви:
-Зрілою людиною можна вважати того, хто місією
свого життя вважає служіння Мені і прагне усі свої зді-
бності та можливості використати для примноження
добра на землі. Той, хто здатний для служіння собою
- не лише собі, але й суспільству чи якійсь його час-
тині, для того, аби давати, обдаровувати, покращу-
вати, ощасливлювати, навчати, допомагати, ряту-
вати, лікувати; бо важливо не те, що робить, але чи
взагалі щось робить для спільного добра і як це ро-
бить. Я чекаю від вас не слів, а служіння. А форм його
може бути стільки, скільки є вас, адже Я обдарував ко-
жного і не існує людини настільки бідної, аби вона не
мала чим поділитися з ближнім. Хоч би володіла
тільки посмішкою, може ближнього обдарувати посмі-
шкою, лагідністю і спокоєм, або відмовити йому в
цьому дарі.
Отож для Мене і для вас істотним є тільки те, чи
хочете обдаровувати і як це робите? Безкорисливо,
від щирого серця, завжди і кожного, з ким ви щодня зу-
стрічаєтеся, чи скупо, неохоче, інколи, зверхньо, з "ла-
ски" і тільки тих, кого любите, хто вам віддячить чи
є впливовою особою?
А може напоказ?
Я прийшов до кожного з вас і ніколи не відвернувся
ні від кого, відмовляючи йому в найнеобхіднішому. Той,
хто хоче бути другом Моїм, хто хоче спиратись на
Моє плече і черпати з Моєї Сили, Моєї Поради, Моєї
Любові для служіння свого, той повинен наслідувати
Мене, бо учень не може перевершити Майстра, а світ
врятувати можете тільки з Тим, хто людство відку-
пив і спас.
Кому ж довіритись можете, як не Любові?