В той день грудневий – гнана, та нетлінна,
сяйнула Правда на весь білий світ:
мордована катами сотні літ,
не вмерла наша Мати-Україна,
бо праведна душа її – нетлінна!
Чи ви нас чуєте, квітуючі держави,
народи й племена, великі і малі?
Ми прагнем волі на своїй землі
і не зневажим нічиєї слави!
5/
XII
-1991.
Референдум. 4
Кому – трагедія, кому – розчарування,
кому – останній шанс на виживання,
та не спинити вже історії ходи.
Над неозорим, неосяжним краєм,
де рабства дух повільно умирає,
свободи дух воскрес із туги і біди.
Із туги і біди, із віри, що не гине,
з надії, що завжди живе в душі людини,
з Творцем дарованих і невід’ємних прав
на тиранією понищені народи,
на ясні зорі і на тихі води
зійшов свободи дух, що смерть здолав.
О Україно, кривджена віками!
Чи знову хтось у тебе кине камінь,
і знов закрутиться кривава гра?
Встає народ, щоб суверенно бути,
не милостині жде, не каяття й покути,
а кличе всіх до злагоди й добра.
8/XII-1991.