14 230
12
Стара на свято випрана сорочка.
А донечка у тебе теж розумна,
Та тільки ще не ходить до садочка.
А я від себе більше не втікаю,
Виснажує безглуздий біг по колу.
Себе в собі загубленій шукаю
І знову йду життям, як діти в школу.
І жодну з рук, простягнених в благанні –
А їх тепер довкола атк багато –
Стараюсь не минути, і останнм
Ділюся у звичайний день і в свято.
А потім зводжу погляд в небо синє:
О, Господи, прийми дари лишень ці
І дай хоч крихту з них моїй дитині
Гостинчиком у байковій кишеньці…
Квітень 2015