150
Моїй Україні
Усміхнена і заплакана...
Вишúванка – латка на латці...
І шрами, і свіжі подряпини...
Портфоліо... Папарацці...
Принижена, обезчещена,
Зґвалтована і побита,
І хрещена, і розбещена,
Не раз матюками крита.
Знедолена, поневолена,
Обідрана аж до нитки,
До голого нерва зболена,
Одвічна безплідна покритка.
Розп'ята на тлі історії,
Що кілька разів підмінена.
А діти – голодні і хворі,
А ріки – брудні і замілені.
А ниви твої – занедбані,
Дороги – як віспою биті.
А де трударі твої? Де вони,
Найбільш працьовиті у світі?
Безхатченки-безробітченки,
Тобою не благословеннії.
Куди відпустила їх, дівчинко?
До Греції, Польщі, Словенії?
Залякана вовкулаками,