155
Виходьте, українці, на Майдан!
Ти кажеш: нащо здався той Майдан?
Чого туди іти, стояти марно?
Що це не змінить справ державних стан,
І влада й далі крастиме безкарно.
Зневірений, байдужий, просто раб,
Яку ти дітям спадщину залишиш?
Нехай і їх принижує сатрап?
Нехай і їхню волю заколише?
Лиш хворих на важкий синдром хохла
Утримає у стінах «крайня хата»,
Коли добро повстало проти зла
І буде до останнього стояти.
А ти ховайсь, мов страус у піску,
Молися, щоб тебе не зачепили,
Виси, як і висів, на волоску,
Якщо здолати страх не маєш сили.
Або іще й полай, покритикуй
Людей, які за правду піднялися,
Тим виправдай себе і замаскуй
Свій страх і дітям в очі подивися.
А краще скинь байдужість як обман,
Її розв'язка всім давно відома,
І вийди, українцю, на Майдан,
А ви, хохли, сидіть і далі вдома!
Липень – грудень 2013