Table of Contents Table of Contents
Previous Page  155 232 Next Page
Information
Show Menu
Previous Page 155 232 Next Page
Page Background

155

Виходьте, українці, на Майдан!

Ти кажеш: нащо здався той Майдан?

Чого туди іти, стояти марно?

Що це не змінить справ державних стан,

І влада й далі крастиме безкарно.

Зневірений, байдужий, просто раб,

Яку ти дітям спадщину залишиш?

Нехай і їх принижує сатрап?

Нехай і їхню волю заколише?

Лиш хворих на важкий синдром хохла

Утримає у стінах «крайня хата»,

Коли добро повстало проти зла

І буде до останнього стояти.

А ти ховайсь, мов страус у піску,

Молися, щоб тебе не зачепили,

Виси, як і висів, на волоску,

Якщо здолати страх не маєш сили.

Або іще й полай, покритикуй

Людей, які за правду піднялися,

Тим виправдай себе і замаскуй

Свій страх і дітям в очі подивися.

А краще скинь байдужість як обман,

Її розв'язка всім давно відома,

І вийди, українцю, на Майдан,

А ви, хохли, сидіть і далі вдома!

Липень – грудень 2013