166 232
166
Побили Таню Чорновол
Побили Таню Чорновол,
Як нелюди, бо й справді – звірі!
Іще одне з найбільших зол
Живе і ще не знає міри.
Криваве місиво – лице...
І ті, хто бив, і ті, хто вище, –
Ви всі заплатите за це,
Вже Божий кнут над вами свище.
І хай «шкодливий» стогне «Кот»,
Що носа, мов’, йому зламали...
Запроданець ти без чеснот!
Так б'ють свої: легенько й мало –
Ані садна, ані синця,
Така вона, «братерська милість».
Стерпіла ж дівчинка оця
Такого, що тобі й не снилось.
Бо в горлі кісткою була,
Тепер іще й петлею стала,
І не дивіться, що мала,
Катюги! Вам не буде мало,
Бо з нею ми усі – Майдан,
Одна – за всіх, і всі – за неї!