167
Вам не проститься жодна з ран,
Отож прощайтеся з матнею.
Надходить істини момент,
І Божа кара, й Божа милість.
Тепер з вас кожен – імпотент,
Щоб різна нечисть не плодилась.
За Дзиндзю і за Смалія,
За зниклих безвісти студентів
Прошу у Бога кари я
Облізлій зграї імпотентів.
26 грудня 2013
Тітушкам інтернету
Цікаво: скільки платять тролям
За провокацію, за флуд,
За бур’яни посеред поля?
І хто утримує іуд?
За скільки совість продається?
То, може, вже й душа – товар?
По скільки зараз розум, серце?
І хто «атвєтіт за базар»?
Казати правду – справжня розкіш,
Це по кишені тільки тим,
Для кого вища честь, ніж гроші,
Хто не пускає в очі дим.