173 232
173
Так герої ідуть
Так герої ідуть.
Так герої у вічність ідуть.
Так по хвилі живій,
Наче човен, пливе домовина.
Повноводна ріка
Проводжає у праведний путь
У нерівнім бою
За свободу полеглого сина.
Він війни не хотів,
Та від миру у клітці – втікав,
Бо мовчали сябри,
А один серед поля – не воїн.
Чи достатньо напитись
Малого свободи ковтка,
Чи віддати життя,
Щоб душа не була у неволі?
Та прийдешню весну
Не зупинять колючі дроти.
Буде пісня – не стогін,
Веселка – не дим понад світом.
Заклинаю: живіть,
Вільні сестри і вільні брати,
І прошу: розкажіть
Про героїв онукам і дітям.
26 січня 2014