181 232
181
Не сниться Маріїнський парк
«Мне снился Мариинский парк,
Но то была зима – не лето,
И мы с тобой тепло одеты,
И первый снег, и полумрак...
Перчатки робко теребя,
Боялась даже прикоснуться
И раньше времени проснуться,
Вернувшись в лето без тебя»
(із власного вірша, серпень 2008)
Не сниться Маріїнський парк...
Та бачу, наче у жахіттях,
Як хтось куща з корінням витяг,
За 200 гривень – не за «так»,
Як місять сотні підошов,
Де – «По газонах не ходити»...
А тут колись гуляли діти,
«Трамвайчик мрій» по колу йшов.
Згадаю – серце заболить,
Як доня листячко збирала,
Як підганяв годинник: мало!
О, неповторна кожна мить!
Ви, крадії приємних снів
І милих спогадів убивці!
Зачинені в загоні вівці!
Хто вас на білий світ пустив???
І звідки ця чума взялась: