184 232
184
Щоб пам'ятали
Горіли небо і земля,
Просила не стріляти Либідь.
А снайпер цілився здаля,
Щоб з України душу вибить.
І вцілив прямо у дівча,
Що до поранених спішило...
У відчаї спинився час,
І, як могла, диміла шина.
А кров людська – то ж не вода,
За цівкою стікала цівка,
Вже не один життя віддав...
Стогнала, плакала бруківка.
А душогуб і людолов
Годив диктатору надмірно...
То в центрі Києва було,
У час, який вважався… мирним
24 лютого 2014