186
Герої не вмирають!
За пережите і живе
Плачý сльозами, плáчу,
Бо кача знову десь пливе...
Як гірко чути «Качу»!
А скільки тих скорботних «Кач»,
Куди плисти, не знають.
Завмерли заступ і копач,
Останки тіл волають:
«Впізнайте нас, ми теж, ми теж
Пішли в Небесну Сотню!»…
А біль росте, не має меж,
До відчаю, в безодню.
За день прийдешній – сум і страх
Ножами душу крають.
І як закляття на вустах:
«ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!».
28 лютого 2014