56 232
56
Утечу
Утечу під шати липи
Від грайливого дощу,
Бо за комір жарти сипле.
Почекаю, щоб ущух.
У моїм раптовім схові,
Мов життя п’янкий ковток,
Ніжні пахощі медові –
Передвісники квіток
Зацілують, залоскочуть,
І від пестощів таких
Помічати не захочу,
Що давно вже дощ затих…
Повертатимусь повільно
Боса лугом-пирієм…
Хтось подума: «Божевільна!»
Боже, вільна! Так і є!
04 червня 2014