– То Ісус! Матінко Божа, це Твій Син?! Запитайте,
діти, чи це Син Пречистої Діви, – попросила мати
Мар’янки.
– Вона підтвердила, що це дійсно Ісус Христос, – ві-
дповіла Оленка.
– А що Він робить?
– Стоїть, молиться, відправляючи Службу Божу, як
і священики. Одночасно з ними виконує всі жести.
Через декілька днів після цього нова благодать неба
відвідала цю Богом вибрану землю.
Ранком 21 вересня 2002-го року, в день народження
Пресвятої Богородиці, отці Петро та Атанасій домо-
вилися піти до монастиря в с. Імстичево на відпус-
тові Богослужіння, а вже після обіду відправити на
місці появи Пресвятої Богородиці Службу Божу.
Перед від’їздом до монастиря на Богослужіння в
хаті о. Петра, як завжди, говорили про події,
пов’язані з появою Пречистої та її Сина під Джуб-
ликом. Якраз тоді кимось із отців уперше було ска-
зано:
– Хто знає, чи не стане наш “Джублик” місцем по-
яви цілої Пресвятої Родини, щоб людству нагадати
велику вартість сім’ї в очах Божих!
Коли отці вже від’їжджали, то п. Ганна, мама
Мар’янки, пообіцяла, що поки ті приїдуть, то вони
зроблять так, як просила Мати Божа, – помоляться
сім Вервиць.