нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель
тут, і Він кличе тебе!
29
А та, як зачула, квапливо встала й до Нього
пішла.
30
А Ісус не ввійшов був іще до села, а
знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.
31
Юдеї тоді, що були з нею в домі й її
розважали, як побачили, що Марія квапливо
встала й побігла, подалися за нею, гадаючи,
що до гробу пішла вона, плакати там.
32
Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і
Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й
говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти
отут, то не вмер би мій брат!
33
А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть
юдеї, що з нею прийшли, то в дусі
розжалобився та й зворушився Сам,
34
і сказав: Де його ви поклали? Говорять
Йому: Іди, Господи, та подивися!
35
І закапали сльози Ісусові...
36
А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!
37
А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити
Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не
помер?
38
Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до
гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на
ній налягав.