39
Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя!
Сестра вмерлого Марта говорить до Нього:
Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у
гробі...
40
Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як
будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?
41
І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба
й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що
Мене Ти почув.
42
Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але
ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб
увірували, що послав Ти Мене.
43
І, промовивши це, Він скричав гучним
голосом: Лазарю, вийди сюди!
44
І вийшов померлий, по руках і ногах
обв'язаний пасами, а обличчя у нього було
перев'язане хусткою... Ісус каже до них:
Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...
45
І багато з юдеїв, що посходилися до Марії,
та бачили те, що Він учинив, у Нього
ввірували.
46
А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм
розповіли, що Ісус учинив.
47
Тоді первосвященики та фарисеї скликали
раду й казали: Що маємо робити, бо Цей
Чоловік пребагато чуд чинить?
48
Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього