нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...
4
Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть
ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий
прославився нею.
5
А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
6
А коли Він почув, що нездужає той, то
зостався два дні на тім місці, де був.
7
Після ж того говорить до учнів: Ходімо
знову в Юдею.
8
Йому учні сказали: Учителю, таж допіру
юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов
туди підеш?
9
Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин?
Як хто ходить за дня, не спіткнеться,
цьогосвітнє бо світло він бачить.
10
А хто ходить нічної пори, той спіткнеться,
бо немає в нім світла.
11
Оце Він сказав, а по тому говорить до них:
Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити
Його.
12
А учні сказали Йому: Як заснув, то він,
Господи, видужає.
13
Та про смерть його мовив Ісус, вони ж
думали, що про сонний спочинок Він каже.
14
Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.
15
І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб
повірили ви. Та ходімо до нього.