Дозвольте огорнути вас любов'ю

Частина п'ята:

=12=

Казав вам, що кличу вас до служіння світові, а

отже до спасіння ближніх ваших, а хто ваші ближні

- знаєте. Нині запрошую вас стати друзями Моїми

на цій дорозі. Тому виявляю вам моє ставлення до

"грішників", "митників", "розпусниць", бо ви не зміню-

єтесь, і завжди, якщо не в серцях своїх, то в словах

і вчинках любите ділити братів своїх. Самі ж ста-

єте праворуч Мене - добрими слугами і синами взір-

цевими бачите себе. А братів своїх визнаєте, зде-

більшого, синами блудними і грішними. Забуваєте

про те, що Я завжди біля тих, котрі спасіння пот-

ребують і котрим найгірше. Забуваєте про призна-

чення своє - БУТИ СЛУГАМИ НА СЛУЖБІ ЛЮБОВІ. І

все, що робите і чого досягаєте без любові, стає

пам'ятником вашої власної слави і приречене на за-

буття; для Мене ж це гірше за ніщо, бо - марнування

Дарів Моїх: вашого життя, талантів, якими вас об-

дарував, аби мали що роздавати в ім'я Моє.

Якби робітникові своєму дав Я зерно на посів, а

він би спожив його, ким був би в очах Моїх, як не ма-

рнотратним?

Якби слугам Своїм відчинив Я комори Свої - зна-

ючи, що панує голод - і наказав би брати Хліби Мої,

Вина Мої і роздавати вдень і вночі, поки не буде

спраглих і голодних, а вони на бенкетах усе поді-

лили б між собою, ким би були, як не злодіями?

Якби синів Своїх покликав Я боронити вітчизну

Мою від ворога, що землі Мої спустошує, а людей

Моїх убиває і забирає в неволю, - а вони змовились

би з ворогом і разом з ним почали руйнувати і гра-

бувати - ким би були, як не зрадниками?

То хто ж тоді ви?