Частина п'ята:
=14=
Якщо щось добре зробити можете, то лише
тому, що Бог дав вам життя, охороняв вас і збага-
чував, що дав вам можливість розумом і тілом слу-
жити Йому, даючи вам щодня нові нагоди, створю-
ючи нові умови для виявлення ваших здібностей. Ви
ж день за днем нові борги робите, продовжуючи
лише для себе самих працювати. Як же рідко, не-
охоче і нетерпеливо віддаєте ближнім вашим час-
тину вашого часу, можливостей і сил.
Але ж Я вимагаю, аби все, чим обдарував вас,
роздавали іншим, бо про вас Я сам піклуюся і нескін-
ченне щастя вам обіцяю.
Чого ж вам не вистачає? Чи тут, на землі, про-
тягом тих небагатьох літ мусите володіти усім,
що так цінує світ?
Чому ви такі захланні? Чому, маючи незліченні
багатства Отця, Його Царські палаци, Його спад-
коємцями будучи, в Його шляхетність, гідність і ве-
ликодушність зодягнені, кидаєтесь захланно на нік-
чемну поживу жебраків, за яку змагається світ, не
знаючи нічого кращого?..
Не можете натішитися зручностями, станови-
щем, грошима. Прагнете визнання і слави. Підлабу-
зництво і погорда заповнюють вашу пустку, п'яні-
єте від влади.
Але ж немає гидкішого видовища за те, коли
Царський син вириває з рук пастуха останній шма-
ток чорного хліба...
А ви? Як вас багато на усіх торжищах світу! За-
мість служити Мені, в усьому шукаєте вигоди!