Мої прагматичні і ліниві діти, ви ж Мої Дари хо-
ваєте від голодних, відштовхуєте від них спраглих,
а самі черпаєте зі Скарбів Моїх і всього вам замало.
Обтяжують вас синівські обов'язки, що би не зро-
били - нагороди за все хочете. Ви стали сонливими
і гидкими, але Я пробуджу вас!
І хто зі Мною не хоче іти на спеку і працю, а "си-
ном Моїм" називає себе, того Я відречуся, а за синів
візьму Собі тих придорожніх, котрі не знають, як
люблю їх, як про них турбуюся і бачити у Себе пра-
гну.
Придивляйтеся, як промовляю до них, як став-
люся, і вчіться, бо вже надходить час виходу на
жнива. А хто не збирає зі Мною - той розкидає. Хто
ж іде в ім'я Моє, Моє Обличчя показує світові: ОБ-
ЛИЧЧЯ Любові. Скільки її у вас - стільки й Мене.