115
Операція
Хірургічна операція…
На столі – стражденна і зболена,
молода, та бліда і знекровлена,
до судом до паралічу змучена.
Рецидив, хвороба задавнена,
метастази тотальної ницості
і блюзнірства – нічого святого –
пронизали до кінчиків нігтів,
до мізинця на лівій нозі…
А учора її ще й поранено.
Кровотеча живої та чистої:
то краплини,
то цівки,
то струмені –
як сльоза, кришталево-солоної…
Кровоспинне вже більше не діє,
а джгути уповільнюють подих.
Та й на донора годі чекати,
бо немає ні в кого на світі
такої ж самої групи.
Від ін’єкцій, таблеток та крапельниць
порятунку нема.
Тільки скальпелем,
без наркозу…
Від болю аж скорчилась
і була б безнадійною хворою,
та вона – неймовірний борець!
Хоч і змучена, вперта й терпляча,