119 230
122
Вам низько вклоняюся, Мамо!
Марії Іванівні Савченко
А Бог, як і правда, – за нами,
Вже скоро розсипляться ґрати.
Вам низько вклоняюся, Мамо,
За донечку Вашу крилату.
Хай бидло розлючене кличе
Чурбанською Надіну мову,
Вона ж їм сміється у вічі,
А я – Вам вклоняюся знову.
Народжує кожна епоха
Героїв свого покоління.
Ви, Мамо, в пошані у Бога,
Бо Ваша донька – героїня.
Ні владні багаті вельможі,
Ні їхні нащадки маститі
В історії місце за гроші
Собі неспроможні купити.
Дається воно за страждання,
Бо все, до останку – на карту.
Надія вмирає остання,
А нашій вмирати не варто.
Хай ката її лихоманить
Від сили незламного духу,
Він сам не очікував, мабуть,
Що в кут зажене себе глухо.