78 230
78
Моїй далекій подрузі з Тунісу
Наталі Хаммоуді
Цьогоріч не такі й рясні оливи,
Та треба вчасно зняти урожай…
А в снах ночами - яблуні і сливи,
Далека Лопушанка - отчий край.
Оливок збір - тяжка невдячна праця,
То в Україні гарна їм ціна,
А тут гуртом завязято треба браться,
Тому в саду вона і не одна.
Сім’я оливки скоро дозбирає.
І, хоч сніжок стежки й не замете,
Традиції покинутого краю -
Для неї і в Тунісі то святе.
То ж будуть Миколайчик і Святвечір,
Ялиночка й вертеп, як і колись,
Багато подарунків для малечі.
Душа, зігріта спогадами, ввись
Підніметься і в рідний край полине,
Нема на світі кращого ніде,
І піснею про батькову калину
Стежинку ностальгійну прокладе.
Коханий, діти - наче все, як треба,
Без розкоші, та є всього сповна,