81 230
81
Василеві Любарцю
Коли яскрава особистість
Виходить на передній план,
Не відстають від неї й бистрі
Пустити в очі всім туман.
Вже пишуть, що шпійон зі штатів -
Ходи очільник Любарець,
Що він - звичайний провокатор,
А не герой і не борець.
І ллються відрами помиї...
Писати - то ж не пішки йти,
Хто вився в школі, кожен вміє,
Щоб лиш народ відволікти.
Про ватажка слова негарні -
Дискредитація ходи.
А ти, Василю, в буцигарні
Сидиш без їжі і води.
А ще до критики охочі
Твої смакують помилки.
А де були тієї ночі?
Та вдома їли пиріжки.
Сприйми той бруд спокійно, зверхньо,
Хіба він знищить злобу дня?
Якщо про тебе пишуть брехні -
Це вже ознака визнання.
Про мене теж писали схоже,
Людська фантазія - без меж!
Як сам на вчинок неспроможний,
Чого з нудьги не наверзеш!
Як мова йде про добру справу
Для всенародної мети,