84
Тетяні Степанівні Коструб’як
У гарної людини - ювілей,
Тому молюся зранку за Тетянку,
Живе ж бо не для себе - для людей,
Віддаючи їм душу до останку.
Не тільки серце - руки золоті,
Невтомно роблять кращим світ навколо.
Хіба щось є прекрасніше в житті,
Аніж не бити байдики ніколи?
То равлики, то лялечки малі,
Що тішать і дорослих, і маляток...
Такі, як Таня, - справжній скарб землі.
Вона добром і щедра, і багата.
Дбайлива мама хлопцям на війні,
Майстриня, патріотка, просто жінка...
Нехай Господь пошле їй довгі дні
І долі щедрі й радісні обжинки.
02 жовтня 2015
Коструб’як Тетяна Степанівна –
мукачівська волонтерка, майстриня-
рукодільниця.