95 230
95
Недосяжне
Як я хотіла! О, Господи, як я хотіла
Бути для нього незмінно найкращою в світі.
Думала: вистачить ніжності, вірності, сили
Щастя йому дарувати щоднини, щомиті.
Як я літала! О, Господи, як я літала!
Як розправляла калічені кривдами крила!
Думала: буде на двох не багато -не мало
Тої любові, що щиро із ним я ділила.
Як розцвітала я! Господи, як розцвітала!
Як не зважала на сніг і мороз із вітрами!
Навіть вони відступили і стали сватами,
А повінчав нас бузково-закоханий травень.
Так недосяжну мету безутомно й несу я -
Бути найкращою в світі для того, хто поруч.
Тільки ім’я Твоє, Боже, згадала не всує -
Я Тобі вдячна на кожному кроці за поміч.
18 листопада 2014