96
Долюби
Долюби мене до сльози,
До постскриптуму, до молебню.
У собі мене вознеси
До без осуду слів хвалебних.
Долюби мене до зими,
Досмакуй до остнанніх літер,
І в наступне життя візьми
Смуток теплий, як літній вітер.
Долюби мене до пісень,
у яких не потрібен приспів,
І коли охолоне день,
Жоден спогад не буде прісним.
Та не зможеш, якби й хотів,
Осягнути мою основу,
Щоб в якомусь іще з життів
Закохатись у мене знову.
25 січня 2015