65
Малюю твою присутність...
РОЗДІЛ 2.
* * *
лицарю
намальований мною уві сні
і піднятий на постамент
попід небесами
чи чуються вам так високо
пташині пісні
з джерельно-перламутровими голосами
чи бачиться вам ромашковий освітлений луг
чи відчувається дихання лілій у лісовому озерці
все просте і минуще
що поруч і що навкруг
і чи є місце для когось у нехолодному вашому серці
чи розумієте ви
що жертовність дається не всім
що щастям є навіть сон
якщо зробити його різнобарвним
що у земному житті вам ніколи не стати моїм
а втім цей світ… він також…
також буває таким примарним…